- завирувати
- —————————————————————————————завирува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
завирувати — у/є, док. 1) Почати вирувати, утворювати вир. || безос. 2) перен. Почати бурхливо рухатися великою масою. || Почати проявляти збудження, неспокій і т. ін. швидкими рухами, криками. || Почати буяти, виявлятися на повну силу … Український тлумачний словник
загулювати — юю, юєш, недок., рідко, загуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) Починати гуляти, бенкетувати, пиячити. || тільки док. Почати поводити себе непристойно, легковажно. 2) тільки док. Почати гуляти, здійснювати прогулянки. || Забушувати, завирувати. || перен.… … Український тлумачний словник
заклекотати — очу/, о/чеш і заклекоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. || Завирувати з клекотом, потекти (про воду). 2) перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. || Починати дуже… … Український тлумачний словник
зануртувати — у/є, док. Почати нуртувати; завирувати … Український тлумачний словник
заколотитися — 1 дієслово доконаного виду затрястися; задрижати заколотитися 2 дієслово доконаного виду почати колотитися; завирувати … Орфографічний словник української мови